Новини

Земляцька толока у Пирогові

День земляцької толоки видався напрочуд прихильним, до тих, хто зібрався біля Чернігівської садиби у Національному музеї архітектури і побуту в Пирогові. Не дуже спекотне сонце, безхмарне небо і помірний вітерець пестили саджанці плодових дерев, кущі ягідників та квітів, які були висаджені того дня, – сад, де вже росло понад 20 двохрічних яблунь, груш і абрикосів поповнився сливами, вишнями, горіхами, смородиною, порічкою, аґрусом.

  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові
  • Земляцька толока у Пирогові

Вшановуючи ветеранів

А 9 травня вже в Києві наші земляки взяли участь в ході ветеранів до монумента Слави і покладання квітів до могили Невідомого солдата і інших пам’ятників загиблих у війнах, та продовжили спомини за святковими столами...

  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів

Вшановуючи ветеранів

Продовжуючи  добру традицію нашого земляцтва відзначати День Перемоги та вшановувати ветеранів війни, земляки розпочали відзначення дня Перемоги з відвідання рідної Чернігівщини та вшанування ветеранів села Озерне Козелецького району. А було це так:

  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів
  • Вшановуючи ветеранів

Запрошуємо на толоку в Пирогові

За усталеною традицією 12 травня 2012 року земляцтва України проводять толоку в Національному музеї народної архітектури та побуту "Музей просто неба в Пирогові".

В цей день ми будемо копати землю, саджати квіти, фарбувати, підмітати, обрізати дерева та виконаємо багато-багато іншої роботи по догляду за будинками, що розміщені в музеї. А ще ми будемо спілкуватися, співати і сміятися.

Запрошуємо членів Товариства "Чернігівське земляцтво" у м. Києві  прийти та взяти участь у толоці.

№ 5 (125), 2012 газети «Отчий поріг»

Від Богдана до Івана не було гетьмана
 
У колишній гетьманській столиці Батурині відбувся захід під назвою "На гостинах у гетьмана".  Приурочений він до 373-ї річниці з дня народження Івана Мазепи. Саме 20 березня 1639 року в селі Мазепинці поблизу Білої Церкви народився майбутній керманич української держави.
 
Крізь віки пам'ять народна пронесла славу про діяння гетьмана, який прагнув підняти Україну до рівня європейських держав. Заповідник "Гетьманська столиця" кожного року вшановує світлу пам'ять Івана Мазепи, який був гетьманом у Батурині 21 рік. 
 
Культурно-мистецький захід розпочався на Цитаделі Батуринської фортеці, де у церкві Воскресіння Господнього відбулася заупокійна літія по душі гетьмана України.
 
Після служби учасники заходу та гості поклали живі квіти до пам'ятника «Гетьмани. Молитва за Україну», де представлені п'ять гетьманів. Серед них у лицарських обладунках сам І. С. Мазепа.
Прикріплений файлРозмір
Otch_p5.12.pdf1.54 MБ

Екскурсія до НСК "Олімпійський"

Одним із напрямків діяльності Прилуцького відділення є робота з дітьми, які мешкають на Малій Батьківщині. Форми цієї роботи різні: показ вистав; благодійна допомога; організація виставок дитячого малюнка; робота з дитячими будинками, інтернатами, школами; передплата дитячих видань із серії «Дім, сад, город» і т. д. Цього разу було вирішено організувати екскурсію до НСК «Олімпійський», на якому проходитимуть фінальні матчі «Євро-2012».

  • Екскурсія до НСК "Олімпійський"

№ 4 (124), 2012 газети «Отчий поріг»

Шевченків дім у Прилуках
Учітесь,  читайте,   і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
 
В рамках виконання в 2012 р. пріоритетних завдань проголошеного Президентом України Року культури та відродження музеїв цьогорічна Угода між владою Чернігівщини та нашим земляцтвом, зокрема, передбачає відкриття Шевченкової світлиці у Прилуках.
 
Чому саме в Прилуках? Тому, що Великий Кобзар тричі перебував в старовинному місті, яке розкинулося на зелених берегах красеня*ріки Удаю та чарує кожного не тільки самобутністю, неповторною красою, але й приваблює своєю славною, часом трагічною історією, своїми добрими, працьовитими та талановитими людьми. На території міста є чимало архітектурних та історичних пам'яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Попередні покоління залишили прилучанам цінну культурну спадщину, ці надбання – гордість нащадків, які творять нове, світле, прекрасне місто. Жителі його продовжують культурні традиції, докладають чимало зусиль для розвитку культури в рідному місті.
Прикріплений файлРозмір
Otch_p4.12.pdf1.31 MБ

№ 3 (123), 2012 газети «Отчий поріг»

Зі святом весни і кохання Вас, любі наші матусі, дружини і сестри! 
 
Великий і високий наш Сіверський край як славною древністю, так і сьогоденням, котре колись теж стане часткою історії. А ще могутній він непересічними людьми, які своїм талантом підпирають, як давньогрецькі Атланти, духовне небо українського народу. Серед них повносилою й повноправною є наша землячка народна артистка України Валентина Пархоменко, яка в цьому першому весняному місяці зустрічає свій черговий ювілей.
 
Не думаю, що її батьки, відомі не лише в рідному Монастирищі на
Ічнянщині, планували випустити доню у світ широкий саме в березні, коли людство вшановує свою прекрасну половину. Але що мріяли про те, що не загубиться вона серед інших, бо в їх хаті бандура звучала й раніше, були впевнені. І Валентина цілим своїм життям підтвердила їхні наміри. Бо хто зі старшого покоління не чарувався співом знаменитого тріо бандуристок у складі Юлії Гамової, Елеонори Миронюк та Валентини Пархоменко. Справді кажуть, що не ми обираємо долю, а вона обирає нас. Оскільки ж для Валентини Пархоменко долю уособлювала пісня, вона й повела її у світ широкий на багато літ.
 
Прикріплений файлРозмір
Otch_p3.12.pdf1.19 MБ

«Дім для душі» Станіслава Шевченка

Київ, 9 лютого 2012. У столичному Будинку письменників відбулась презентація нової книжки поета Станіслава Шевченка «Дім для душі» (К.: Український письменник, 2012).

Виступає Віталій Шевченко. а за столом В. Шовкошитний, М. Вощевський і С. Шевченко

Варто наголосити, що він автор понад десяти поетичних збірок, кожну з яких свого часу відмітила й належно оцінила вітчизняна й зарубіжна критика. Не обійшла вона увагою його переклади творів (понад 10 книжок) знаних польських поетів, за що і був удостоєний звання «Заслужений діяч польської культури». Додам також, що він відомий радіожурналіст, щотижнева авторська передача якого має промовисту назву «Дорогою назустріч» і присвячена польській поезії й культурі.

Особливістю нової книжки із символічною й водночас з дуже ліричною назвою «Дім для душі», є те, що до неї ввійшли кращі вірші поета з попередніх збірок, причому відібрані таким чином, щоб вони творили гармонійну цілісність ліричної сповіді багатьох років. До слова, сюди ввійшли і поезії з нової оригінальної збірки «Під сузір’ям Пасіки» (2011), яка вийшла у світ півроку тому й мала схвальні читацькі відгуки.

№ 2 (122), 2012 газети «Отчий поріг»

На сторожі миру.
 
Війни розв'язують політики, а кров'ю платять народи. Ця істина стара, як світ. Її довелося спізнати на собі й нашим батькам та дідам, на долю яких випала Велика Вітчизняна війна, і нашому поколінню, кинутому в чужий Афганістан та на інші континенти в ролі миротворців. І нам, хто не раз чув над собою пересвист ворожих куль, кому довелося відчути біль ран і ховати бойових побратимів, це особливо відчутне, особливо тоді, коли народ учергове відзначає роковини армії.
 
Ось і цього лютого наше ветеранське об'єднання, досить поріділе за останні роки, не стоятиме осторонь у пошануванні воїнів4оборонців. Вони не займалися міжнародними політичними інтригами – вони просто виконували свій громадянський обов'язок, не вимагаючи особливих почестей за свій подвиг. Хоча, як замислитися, то стає гірко на душі: чому в тій же Німеччині колишні воїни-загарбники мають незрівнянно більше благ, ніж наші солдати, які стали на смерть, захищаючи рідну землю, а згодом і визволяючи європейські народи від фашистської моровиці. Та й самі ми часом не пошановуємо загиблих захисників належним чином – у цьому ми переконалися минулого року, коли поїздили по рідній Чернігівщині й мусили наводити лад на братських могилах. А це ж який виховний момент серед нашої молоді випущений із уваги держави, як би він пригодився в підготовці допризовників до служби в українських Збройних Силах! Як і те, що нині кожен ветеран Другої Світової війни полишений на власних родичів, а школі до них нема ніякого діла – чи є в нього нарубані дрова на зимову стужу, чи заніс хто до хати шматок свіжого хліба з магазина та відро води з сусідської криниці. 
 
Словом, є про що подумати всім і не лише в дні ювілеїв.
Прикріплений файлРозмір
Otch_p2.12.pdf1.26 MБ
RSS-матеріал