Публікації від: Адміністратор

№ 5 (125), 2012 газети «Отчий поріг»

Від Богдана до Івана не було гетьмана
 
У колишній гетьманській столиці Батурині відбувся захід під назвою "На гостинах у гетьмана".  Приурочений він до 373-ї річниці з дня народження Івана Мазепи. Саме 20 березня 1639 року в селі Мазепинці поблизу Білої Церкви народився майбутній керманич української держави.
 
Крізь віки пам'ять народна пронесла славу про діяння гетьмана, який прагнув підняти Україну до рівня європейських держав. Заповідник "Гетьманська столиця" кожного року вшановує світлу пам'ять Івана Мазепи, який був гетьманом у Батурині 21 рік. 
 
Культурно-мистецький захід розпочався на Цитаделі Батуринської фортеці, де у церкві Воскресіння Господнього відбулася заупокійна літія по душі гетьмана України.
 
Після служби учасники заходу та гості поклали живі квіти до пам'ятника «Гетьмани. Молитва за Україну», де представлені п'ять гетьманів. Серед них у лицарських обладунках сам І. С. Мазепа.
Прикріплений файлРозмір
Otch_p5.12.pdf1.54 MБ

№ 4 (124), 2012 газети «Отчий поріг»

Шевченків дім у Прилуках
Учітесь,  читайте,   і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
 
В рамках виконання в 2012 р. пріоритетних завдань проголошеного Президентом України Року культури та відродження музеїв цьогорічна Угода між владою Чернігівщини та нашим земляцтвом, зокрема, передбачає відкриття Шевченкової світлиці у Прилуках.
 
Чому саме в Прилуках? Тому, що Великий Кобзар тричі перебував в старовинному місті, яке розкинулося на зелених берегах красеня*ріки Удаю та чарує кожного не тільки самобутністю, неповторною красою, але й приваблює своєю славною, часом трагічною історією, своїми добрими, працьовитими та талановитими людьми. На території міста є чимало архітектурних та історичних пам'яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Попередні покоління залишили прилучанам цінну культурну спадщину, ці надбання – гордість нащадків, які творять нове, світле, прекрасне місто. Жителі його продовжують культурні традиції, докладають чимало зусиль для розвитку культури в рідному місті.
Прикріплений файлРозмір
Otch_p4.12.pdf1.31 MБ

№ 3 (123), 2012 газети «Отчий поріг»

Зі святом весни і кохання Вас, любі наші матусі, дружини і сестри! 
 
Великий і високий наш Сіверський край як славною древністю, так і сьогоденням, котре колись теж стане часткою історії. А ще могутній він непересічними людьми, які своїм талантом підпирають, як давньогрецькі Атланти, духовне небо українського народу. Серед них повносилою й повноправною є наша землячка народна артистка України Валентина Пархоменко, яка в цьому першому весняному місяці зустрічає свій черговий ювілей.
 
Не думаю, що її батьки, відомі не лише в рідному Монастирищі на
Ічнянщині, планували випустити доню у світ широкий саме в березні, коли людство вшановує свою прекрасну половину. Але що мріяли про те, що не загубиться вона серед інших, бо в їх хаті бандура звучала й раніше, були впевнені. І Валентина цілим своїм життям підтвердила їхні наміри. Бо хто зі старшого покоління не чарувався співом знаменитого тріо бандуристок у складі Юлії Гамової, Елеонори Миронюк та Валентини Пархоменко. Справді кажуть, що не ми обираємо долю, а вона обирає нас. Оскільки ж для Валентини Пархоменко долю уособлювала пісня, вона й повела її у світ широкий на багато літ.
 
Прикріплений файлРозмір
Otch_p3.12.pdf1.19 MБ

«Дім для душі» Станіслава Шевченка

Київ, 9 лютого 2012. У столичному Будинку письменників відбулась презентація нової книжки поета Станіслава Шевченка «Дім для душі» (К.: Український письменник, 2012).

Виступає Віталій Шевченко. а за столом В. Шовкошитний, М. Вощевський і С. Шевченко

Варто наголосити, що він автор понад десяти поетичних збірок, кожну з яких свого часу відмітила й належно оцінила вітчизняна й зарубіжна критика. Не обійшла вона увагою його переклади творів (понад 10 книжок) знаних польських поетів, за що і був удостоєний звання «Заслужений діяч польської культури». Додам також, що він відомий радіожурналіст, щотижнева авторська передача якого має промовисту назву «Дорогою назустріч» і присвячена польській поезії й культурі.

Особливістю нової книжки із символічною й водночас з дуже ліричною назвою «Дім для душі», є те, що до неї ввійшли кращі вірші поета з попередніх збірок, причому відібрані таким чином, щоб вони творили гармонійну цілісність ліричної сповіді багатьох років. До слова, сюди ввійшли і поезії з нової оригінальної збірки «Під сузір’ям Пасіки» (2011), яка вийшла у світ півроку тому й мала схвальні читацькі відгуки.

№ 2 (122), 2012 газети «Отчий поріг»

На сторожі миру.
 
Війни розв'язують політики, а кров'ю платять народи. Ця істина стара, як світ. Її довелося спізнати на собі й нашим батькам та дідам, на долю яких випала Велика Вітчизняна війна, і нашому поколінню, кинутому в чужий Афганістан та на інші континенти в ролі миротворців. І нам, хто не раз чув над собою пересвист ворожих куль, кому довелося відчути біль ран і ховати бойових побратимів, це особливо відчутне, особливо тоді, коли народ учергове відзначає роковини армії.
 
Ось і цього лютого наше ветеранське об'єднання, досить поріділе за останні роки, не стоятиме осторонь у пошануванні воїнів4оборонців. Вони не займалися міжнародними політичними інтригами – вони просто виконували свій громадянський обов'язок, не вимагаючи особливих почестей за свій подвиг. Хоча, як замислитися, то стає гірко на душі: чому в тій же Німеччині колишні воїни-загарбники мають незрівнянно більше благ, ніж наші солдати, які стали на смерть, захищаючи рідну землю, а згодом і визволяючи європейські народи від фашистської моровиці. Та й самі ми часом не пошановуємо загиблих захисників належним чином – у цьому ми переконалися минулого року, коли поїздили по рідній Чернігівщині й мусили наводити лад на братських могилах. А це ж який виховний момент серед нашої молоді випущений із уваги держави, як би він пригодився в підготовці допризовників до служби в українських Збройних Силах! Як і те, що нині кожен ветеран Другої Світової війни полишений на власних родичів, а школі до них нема ніякого діла – чи є в нього нарубані дрова на зимову стужу, чи заніс хто до хати шматок свіжого хліба з магазина та відро води з сусідської криниці. 
 
Словом, є про що подумати всім і не лише в дні ювілеїв.
Прикріплений файлРозмір
Otch_p2.12.pdf1.26 MБ

Презентація книжок Тетяни Череп

Як уже повідомлялося, у київському видавництві «Дія» нещодавно вийшли друком відразу дві книги нашої землячки з Бобровиччини Тетяни Череп — поетична збірка «Берег любові» та художньо-документальна повість «Із саду — дві стежини». 

2 березня 2012 у будинку Національної спілки письменників України відбулася зустріч авторки з читачами, присвячена презентації цих книжок.

Вів зустріч редактор обох видань, автор передмови до збірки «Берег Любові» Дмитро Головко, — письменник, лауреат премії імені Павла Тичини. Він зачитав рецензії на твори Тетяни, які написали лауреати Шевченківської премії, поети Володимир Коломієць та Олесь Лупій, перекладач, поет, лауреат міжнародних премій Всеволод Ткаченко.

 Читати увесь текст »»

  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп
  • Презентація книжок Тетяни Череп

Книги Тетяни Череп

У київському видавництві «Дія» щойно вийшли друком відразу дві книги нашої землячки з Бобровиччини Тетяни Череп — поетична збірка «Берег любові» та художньо-документальна повість «Із саду — дві стежини». 

Берег любовіАвтор передмови до збірки поезій — також наш земляк, письменник, лауреат премії імені Павла Тичини Дмитро Головко. Повість ілюстрував народний художник України Микола Стратілат.

«Берег любові» — це щире, ліричне зізнання молодої поетеси про вірне і зрадливе кохання, радість і смуток, розчарування і ствердну віру в людську порядність та доброту. Для ліричного самовираження Тетяна Череп майстерно використовує різні складові поетичного слова: промовисту деталь природи, порівняння, образ, неологізми. Та найчастіше в неї — це життєві реалії. Інколи у своїй простоті вони більше скажуть читачеві, ніж якась лірична сентенція.

Володимир Коломієць, поет, лауреат Шевченківської премії: «Приваблює передусім у почерку Тетяни Череп — її глибокий, непідробний ліризм. Гадається мені, що авторка «Берега любові» знайде ще й своїх композиторів, які поклали б кращі з віршів її на музику. Адже за взірець до власної поезії вона бере передусім — народну пісню! І хай це поки що тільки здогадка про пісенну відомість її, — та вона, певно, таки здійсниться».

Із саду — дві стежиниОлесь Лупій, поет, прозаїк, лауреат Шевченківської премії: «Відчувається, що молода поетеса пройшла добру школу Олександра Олеся, Володимира Сосюри, Андрія Малишка… Щирі непідробні почуття, глибока людяність є ознакою багатьох творів Тетяни Череп. Загалом — це глибокодушевна жіноча лірика, якої так не вистачає в сучасній українській літературі».

Всеволод Ткаченко, перекладач, поет, лауреат міжнародних премій: «Журналіст, газетяр і редактор Тетяна Череп ще 1996 року зарекомендувала себе як автор цікавої збірки поезій «Ідуть дощі», що побачила світ у Прилуках на Чернігівщині. Нова книга засвідчила подальше творче зростання молодої і обдарованої поетеси. Глибоко особисте, ліричне самовираження вдало й майстерно поєднується в цій збірці із загальносуспільним. Це громадянська лірика, що має виразну емоційну силу. І водночас глибоко особиста лірика».

З віршами поетеси можна ознайомитися на сайті http://tasyacherep.wo rdpress.com,

Див. також http://uk.wikipedia.org/wiki/Тетяна_Череп

Вал у Чернігові — реконструюють

Чернігівські влада й громадськість активізують роботу, спрямовану на підвищення туристичної привабливості обласного центру для гостей чемпіонату Євро-2012. Зокрема, у Чернігові:

№ 1 (121), 2012 газети «Отчий поріг»

Сійся, родися!

От і відійшов у минуле ще один рік. Був він неоднозначний як для нашої держави, так і для кожного з нас. Україна відзначила 20-річний ювілей, так і не визначивши остаточний шлях розвитку, тонучи в каламутних хвилях політичних розборок. Так чи інакше вони позначаються і на кожному з нас, як би далеко ми не знаходилися від переподілів влади. Одне стало ще зрозумілішим: не треба кивати на чужі сили, сподіватися на позамежну допомогу – тільки наполеглива праця усіх нас допоможе підняти свій край на світову височінь. Тож згадаймо при цьому невмирущий заклик Тараса Шевченка: "Обніміться, брати мої!".

У межах нашого славного земляцтва ми робили це повсякчас, тому й не соромно згадати кожен проминулий день. Велася активна організаційна робота в районних відділеннях. В літопис земляцьких справ заведені десятки офіційних поїздок на малу батьківщину для участі в різних традиційних святах, причому, на них земляки їхали не з порожніми руками, пам'ятаючи про статутну вимогу – допомагати будь-яким чином Сіверщині. А фактів благодійництва стільки, що не соромно перед усім світом. Видавалися нові книги, авторами яких стали члени нашого громадського об'єднання. Висаджували нові дерева, відроджувалися сільські церкви, вшановувалися знамениті земляки, облаштовувалися сиротинці. Живий зв'язок із рідною стороною не обривався ні на день, а це вже запорука надійного майбутнього. На ділі здійснювалося прадавнє правило: "найвища влада – це громада". Ним і керувалося наше земляцтво, не здаючи позиції лідерства серед інших столичних земляцтв, об'єднаних в асоціацію.

Прикріплений файлРозмір
Otch_p1.12.pdf1.46 MБ

Святий Миколай в Матіївці

Святий Миколай в Матіївці

В далекому 1941 році народився в с. Матіївці Батуринського району в простій селянській родині Бондаренків син, якого назвали Віктором.

RSS-матеріал